Тени забытых предков (Тіні забутих предків, 1965) Баллада о бомбере (Украина, Россия, 2011) Мультсериал «Казаки» (Украина, 1967-1995) За двумя зайцами (1961) Битва за Севастополь (Незламна, 2015) Влюбленные в Киев (Украина, 2011) Белая гвардия (2011). Телесериал по одноимённому роману Михаила Булгакова Богдан Хмельницкий (1941) Матч (Украина-Россия, 2012)


Українське кіно: Аналіз сучасного стану національної кіноіндустрії

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезд5 звезд6 звезд7 звезд8 звезд9 звезд10 звезд (голосов: 3, средний балл: 4,67)

Дата: 19.01.2015 Автор: Рубрики: Обзоры, Экспертиза Метки: , , , , , , , , , , , Версия для печати

ukr_kino_zastavka_150_2

В Україні розвиток національного кінематографу задекларовано як пріоритетний напрям державної політики в гуманітарній сфері, що закріплено Законами України «Про культуру» та «Про кінематографію».

Сьогодні в Україні діє 384 кінозали, оснащених найсучаснішою апаратурою, у великих містах продовжується будівництво багатозальних кінотеатрів-мультиплексів. Станом на 1990 рік в Україні працювало 27,2 тис. кіноустановок; станом на початок 2014 року працювало 466 кінозалів.

Загальний бокс-офіс кінотеатральних релізів у 2014 році склав більше 942,7 млн. грн. Кінотеатри відвідали більш ніж 20,1 млн. осіб, при цьому середня вартість квитка склала близько 47 грн. Порівняно із 2010 роком приріст склав близько 5 млн. відвідувань. Відношення кількості глядачів в 2014 році до 2013 року складає — 3 %. Середня відвідуваність кінотеатрів становить лише 0,44 разів на 1 людину на рік – один з найнижчих показників у Європі. Для порівняння, кількість відвідувань кінопереглядів у 1990 році склала 552 млн. відвідувань.

Всього протягом 2014 року в національний кінопрокат вийшло 255 фільмів, при цьому було представлено рекордну кількість українських фільмів – 15 вітчизняних повнометражних стрічок (з них 8 створені за державної фінансової підтримки) та 1 збірка короткометражних картин, що складає приблизно 5,8 відсотка від загальної кількості фільмів у прокаті.

Касові збори українських фільмів складають 2,5 відсотка від загального бокс-офісу в України, тоді як у країнах Європи цей показник сягає 30-60 відсотків.

Протягом 2014 року у кінотеатральний прокат вийшло 8 повнометражних ігрових фільмів та 1 кіноальманах, створених за підтримки Державного агентства України з питань кіно: «Плем’я», «Поводир», «Трубач», «Зелена кофта», «Креденс», «Такі красиві люди», «F 63,9. Хвороба кохання», «Бабай», збірка короткометражних фільмів «Українська нова хвиля»). Крім того, відбулися прем’єрні одноразові покази ще 4 ігрових та неігрових фільмів.

Безпрецедентною є кількість призів, які отримали вітчизняні фільми цього ж 2014 року, а їх понад 50. Географія нагород охоплює весь світ — від Польщі, Німеччини і Іраку, до США та Японії. Серед лауреатів — стрічки «Хайтарма» режисера Ахтема Сейтаблаєва, «Брати. Остання сповідь» режисерки Вікторії Трофименко, «Параджанов» режисерів Олени Фетісової та Сержа Аведікяна, збірка короткометражок «Вавілон’13», «Бекендор» режисерки Анастасії Харченко тощо. Левову частину призів отримав фільм режисера Мирослава Слабошпицького «Плем’я», головними з яких були три відзнаки на Каннському міжнародному кінофестивалі в програмі «Тиждень критики» та приз Європейської кіноакадемії «Відкриття року».

Загалом протягом 2014 року за підтримки Держкіно завершено виробництво 23 фільмів (9 ігрових, 13 неігрових фільмів, 1 анімаційний фільм). У виробництві наразі перебуває 30 фільмів (23 ігрових, 2 неігрових, 5 анімаційних). Серед кінопроектів, що перебувають у Програмі виробництва, є 8 фільмів, виробництво яких триває більше 5 років і не закінчено за різних обставин.

Усі фільми, що були включені до Програми виробництва починаючи з 2011 року, відібрані відповідно до оновленої системи конкурсного відбору кінопроектів. Відповідно до нової системи оцінюється не лише сценарій, а загалом кінопроект, з його маркетинговою складовою, режисерським та продюсерським баченням, кошторисом витрат тощо.

Для оцінки кінопроектів було сформовано Експертну комісію з питань кінематографії з найкращих фахівців галузі, які не переривали своєї професійної діяльності в кінематографії і сьогодні беруть активну участь у кіновиробництві. Станом на сьогоднішній день проведено 6 конкурсних відборів кінопроектів та 1 позачерговий конкурсний відбір неігрових фільмів, присвячених життю і творчості Т. Г. Шевченка. За результатами конкурсних відборів до Програми створення та розповсюдження національних фільмів було включено 153 проекти. З них запущено у виробництво 107 фільмів, у виробництві наразі перебуває 30 фільмів, закінчено виробництво — 70, вийшли в прокат протягом 2013-2014 років 13 ігрових повнометражних фільмів.

Протягом вересня-грудня 2014 року було проведено черговий конкурсний відбір кінопроектів, за результатами якого Держкіно формуються пропозиції щодо внесення нових фільмів до програми кіновиробництва.

Виробництво українського кіно отримало позитивний імпульс у 2011 році, коли державне бюджетне фінансування, порівняно з попередніми роками, виросло утричі і склало 95,8 млн. гривень, у 2012 та 2013 роках бюджет на виробництво кіно зріс відповідно до 137 млн. та 132 млн. грн. Однак, навіть при мінімальних запланованих бюджетних показниках, які не далеко не повністю задовольняли потреби галузі, відбувалося систематичне невиконання бюджету.

Серед іншого, система бюджетного фінансування характеризується нерегулярним надходженням коштів на потреби галузі протягом фінансового року, найбільші обсяги фінансування припадають лише на окремі місяці третього та четвертого кварталів. Наприклад, приведемо дані 2013 року, коли фінансування фільмів за державним замовленням виконане на 100 %, а державна фінансова підтримка на 88 %.

У 2014 році на виробництво фільмів виділено 26,4 млн. грн. із запланованих 57,3 млн. грн., що складає 46 відсотків.
Значно стимулювали розвиток кіногалузі запроваджені з 2011 року пільги по відношенню до національного фільму – від кіновиробництва до кінопоказу. Зокрема, до 1 січня 2016 року звільняються від сплати податку на додану вартість поставки робіт і послуг з виробництва цих фільмів, операції поставки послуг з демонстрування національних фільмів, а також дублювання українською мовою іноземних фільмів.

Крім того, існують механізми стимулювання вкладання коштів потенційними інвесторами у національне кіновиробництво. Зокрема, звільняються від оподаткування суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані/передані на користь резидентів для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній податковий рік, проте ці преференції не достатньо ефективні на практиці і не здатні зацікавити інвесторів кіновиробництва.

До 1 січня 2016 року кіностудії та підприємства звільнені від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів (постанова Кабінету Міністрів України від 26.01. 2011 № 48).

Станом на 31 грудня 2014 року в Україні діє п’ять державних кіностудій:
— Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка;
— Національна кінематека України;
— Українська студія хронікально-документальних фільмів;
— Національний центр Олександра Довженка;
— Українська кіностудія анімаційних фільмів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 1998 року №813 запроваджено підтримку продюсерської системи кіновиробництва, яка, на жаль, змогла ефективно запрацювати лише в останні 7-8 років.

Тому поряд з державними студіями в Україні успішно функціонують і приватні студії та сервісні компанії. Найбільш успішніші серед них: Illuminator service, Fresh Production Group, Patriot Rental, Filmlight Studio, Postmodern, KWA sound production, FilmUA, Операторські технології, Filmotechnic, Kinotur, Pronto Film, ІнсайтМедіа продюсерський центр, Starmedia, LeDoyen, CoffeePost, PostModern, Кіносервіс Карточчі Україна. Вказані компанії надають повний спектр кіновиробничих послуг світового рівня, більшість з них володіють власними виробничими базами і розвиненою інфраструктурою, необхідною для якісного сервісу.

Договірно-правове забезпечення міжнародної діяльності є одним з основних напрямків реалізації державної політики в сфері кіно, що утворює належні правові засади для розширення формату інституційних партнерських відносин із зарубіжними країнами, міжнародними організаціями і реалізації усіх напрямків кінематографічної співпраці.

Станом на сьогоднішній день є чинними та реалізуються такі двосторонні та багатосторонні міжнародні договори у сфері кіно: Європейська конвенція про спільне кінематографічне виробництво; Угода про співробітництво в області кінематографії (країн-учасниць СНД); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Французької Республіки про спільне виробництво фільмів; Меморандум про взаєморозуміння між Державним агентством України з питань кіно та Державним управлінням з питань кіно КНР. Також на стадії узгодження перебувають проекти договорів з Аргентиною, Марокко, Грузією, Польщею, Ізраїлем.

За матеріалами звітних та програмних документів Держкіно України, 2014р.



Популярные темы: Будем объективны: фильмы запрещают не только сейчас и не только на Украине (несколько примеров из истории кино) Объявлены лауреаты кинопремии «Золотой глобус». Лучшим фильмом на иностранном языке признан «Левиафан» Андрея Звягинцева Украинские повстанцы 1940-х – 1950-х годов в экранной версии Олеся Янчука: медиакритический анализ
 


Форма добавления комментариев